Молитва українська література

Полное описание: Молитва українська література - в детальных подробностях для наших читателей.

МОЛИТВА

Українська література 6 клас

ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Боже Великий, Єдиний, Волі і світу промінням

Нам Україну храни. Ти її осіни.

Світлом науки і знання Молимось, Боже Єдиний,

Нас, дітей, просвіти, Нам Україну храни,

В чистій любові до краю Всі свої ласки, щедроти

Ти нас, Боже, зрости. Ти на люд паш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю.

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

За основу Державного Гімну України було взято перший куплет та приспів

У той час Україна ще не мала своєї державності. Павло Чубинський був членом організації “Стара громада”, куди входила національно свідома патріотична інтелігенція. На її зібранні вперше і прозвучала ця пісня. За неї автор був висланий царським урядом на 7 років до Архангельської губернії. У 1918 р. вона виконувалася вже як Державний Гімн Української Народної Республіки. У 1939 р. Карпатська

Павло Чубинський (1839-1884) – український фольклорист, етнограф, поет. Закінчив Петербурзький університет. Був висланий царським урядом за “українську діяльність”. Займався збиранням народних пісень, дум, дослідженням побуту, звичаїв і традицій українців. Був великим патріотом. Його ім’ям названа вулиця у м. Львові.

Михайло Вербицький (1815-1870) – один із перших професійних українських композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент. Автор симфоній, хорів, музики до оперет, п’єс. Його ім’ям також названа вулиця у м. Львові.

Related posts:

Скорочено – МОЛИТВАСлова О. Кониського Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти, В чистій.

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900)Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Олександр Якович Кониський (1836-1900) Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою.

Україно – ти моя молитва11 клас “Україно – ти моя молитва” Василь Симоненко постав перед нами сурмачем молодого покоління, що дітьми-пастушками вийшло з воєнних заграв. Зболений ранніми болями, одержимий.

Молитва до мовиТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Молитва до мови Мово наша, Пресвята Богородице і Покровителько народу українського, дай мудрості і терпіння плекати тебе і берегти як зіницю.

МОЛИТВА – Хорхе Луїс БорхесМОЛИТВА Мої вуста вимовляли й вимовлятимуть тисячі разів і обома мовами, мені рідними, отченаш, та я лише почасти розумію його. Цього ранку, першого липня 1969.

Народна легенда про дівчину-Україну І пісня О. Кониського “Молитва”Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна.

Павло Платонович Чубинський (1839-1884)Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Павло Платонович Чубинський (1839-1884) Насправді цей вірш Чубинський написав через рік.

Гімн великої держави – найкращий витвір українського народу ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Гімн великої держави “Ще не вмерла Україна”. Ці.

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

“Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”.
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

“Щастя дай, Боже, народу. ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва”

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Скорочено – МОЛИТВА

Слова О. Кониського

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний:

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа!

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

Ця пісня є народно-церковним гімном України. Текст її належить письменникові, педагогові, громадському діячеві Олександрові Кониському. Музику до неї написав відомий композитор Микола Лисенко.

Related posts:

МОЛИТВАУкраїнська література 6 клас ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ МОЛИТВА Боже Великий, Єдиний, Волі і світу промінням Нам Україну храни. Ти її осіни. Світлом науки і знання.

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900)Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Олександр Якович Кониський (1836-1900) Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою.

Читайте так же:  Молитва чтобы вернулась удача

Твір “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка“Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не.

Україно – ти моя молитва11 клас “Україно – ти моя молитва” Василь Симоненко постав перед нами сурмачем молодого покоління, що дітьми-пастушками вийшло з воєнних заграв. Зболений ранніми болями, одержимий.

Народна легенда про дівчину-Україну І пісня О. Кониського “Молитва”Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна.

Купайло, Купайло! Скорочено– Купайло, Купайло! Де ти зимувало? – Зимувало в лісі. Ночувало в стрісі1. Зимувало в пір’ячку. Літувало в зіллячку. 1 Стріха – нижній край солом’яної.

Молитва до мовиТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Молитва до мови Мово наша, Пресвята Богородице і Покровителько народу українського, дай мудрості і терпіння плекати тебе і берегти як зіницю.

Скорочено – ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНАСтрілецькі пісні – це пісні, у яких стверджується героїчний дух народу. Вони сповнені патріотичних настроїв та підвищених почуттів. У них, неначе в літописі, зафіксовано багато.

Молитва до мови

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Молитва до мови

Мово наша, Пресвята Богородице і Покровителько народу українського, дай мудрості і терпіння плекати тебе і берегти як зіницю ока. Адже будеш ти процвітати, житимемо і ми всі однією великою нацією. Навчи нас поважати і шанувати тебе, як шанували рідну мову материнську твої видатні сини і доньки.

Український письменник Панас Мирний найбільш повно і водночас лаконічно охарактеризував значення мови для кожного громадянина: “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова,

Мово наша! Велична, заступнице вікових традицій, звичаїв і народної творчості. Це ж ти, наша Берегине, стоїш на сторожі національного Храму, не впускаючи туди злого духа виродження. Це ж ти дзвінкоголосим птахом дивуєш світ перлинами і самоцвітами зі своєї вікової скарбниці.

Мово наша, цілителько зболених душ і зранених тіл! Скількох людей ти врятувала від смерті й зневіри словом матері чи призабутою колисковою, скільком людям подарувала крила і допомогла стати на них, здійнятись в небо.

Мово наша, Матінко

Не полишай нас, рідна мово, розквітай і далі, буяй калиновим цвітом, світися всіма кольорами веселки.

Related posts:

Україно – ти моя молитва11 клас “Україно – ти моя молитва” Василь Симоненко постав перед нами сурмачем молодого покоління, що дітьми-пастушками вийшло з воєнних заграв. Зболений ранніми болями, одержимий.

Народна легенда про дівчину-Україну І пісня О. Кониського “Молитва”Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна.

Моє ставлення до української мовиВ землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ, О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт… Цвіти і сяй, моя державна… О. Олесь.

Тексти для диктантів з української мови з теми “Дієслівні частини мови”Взято з посібника для абітурієнтів “Українська мова” Козацук Г. О. Диктант 1 Вирощуючи різні квіти вдома чи в садку, милуючись їхньою красою, ми рідко думаємо.

Без мови в світі нас нема11 клас Без мови в світі нас нема Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася.

Тексти диктантів з української мови з теми “Морфологія. Іменні частини мови”Взято з посібника для абітурієнтів “Українська мова” Козацук Г. О. Диктант 1 Він мало жив. Немов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до.

Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІ варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) II.

МОЛИТВАУкраїнська література 6 клас ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ МОЛИТВА Боже Великий, Єдиний, Волі і світу промінням Нам Україну храни. Ти її осіни. Світлом науки і знання.

ГДЗ / Відповіді до підручника Сторінки 43 – 44 “Українська література 6 клас” Коваленко Л.Т. ГДЗ НОВА ПРОГРАМА 2014 року

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни.

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю.

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю.

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Автор: Олександр Якович Кониський (1836-1900).

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

Настрій піднесений, пафосний. Звертання до Бога – охороняти Україну від бід. А молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію.

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

Храни, осіни, просвіти, зрости, молимось, зверни, дай. Бо у молитві автор просить захисту від бід.

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз «многая літа»? Чому саме цими словами закінчується твір?

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Словами «многая літа» звучить побажання довгих гарних літ народові.

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини? Відлові даючи, цитуй текст пісні.

Ліричний герой – патріот та віруюча людина, просить у Бога благодаті для усього народу.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок між народною легендою і «Молитвою» О. Кониського.

Зв’язок у тому, що у двох творах звертаються до Бога про допомогу, і Всевишній не відмовляє у просьбах.

Читайте так же:  Мой дом домом молитвы наречется толкование

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами, французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Український народ релігійний. Ліричний герой просить у Бога благодаті для усього українського народу. Твір високопатріотичний. А назва «Молитва» відображає цю розмову з Богом.

2. Вивчи вірш «Молитва» напам’ять.

Українська література 6 клас. Авраменко О. М. Пісні літературного походження. Стор. 28 – 31

1. Музику до пісні «Ще не вмерла України. » написав (Б) Михайло Вербицький.

2. У гімнах Стародавньої Греції оспівували (Б) силу богів.

3. Установіть відповідність (за«Народною легендою про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею»).

Б хист до торгівлі

4. Гімн — це уро­чиста пісня. Він зародився ще в Стародавній Греції як хвала на честь богів. Гімни бувають державні, релігійні, партійні, на честь видатних подій чи героїв. Їх виконують під час урочистих подій. Коли лунає гімн, треба слухати його стоячи.

6. Як ви розумієте слова Станем, браття, всі за волю від Сяну до Дону’?

7. Персоніфікація у пісні «Ще не вмерла України. » : не вмерла слава і воля, усміхнеться доля, Чорне море всміхнеться, Дніпро зрадіє, доленька доспіє.

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ.

Ще не вмерла України

Ще нам, браття-українці,

Згинуть наші воріженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці.

Станем, браття, всі за волю,

Від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати

Чорне море ще всміхнеться,

І Дніпро зрадіє,

Ще на нашій Україні

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

8. Між «Молитвою» О. Кониського та «Народною леген­дою про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею» є спільне те, що лунають просьби до Бога про Україну і згадуються дари, які може дати Бог.

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти.

В чистій любові до краю

Видео (кликните для воспроизведения).

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний:

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю.

Дай доброго світа!

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

9. За часів бездержавності вірш Тараса Шевченка «Заповіт» співали як неофіцій­ний гімн.

11. Прочитайте й перекажіть «Народну легенду про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею».

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну й порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, під­вівся Господь Бог зі святого трону, але раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса ко­са переплетена синьою стрічкою, на голо­ві мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й по­жеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог. піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар. який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому й з ясним обличчям і вірою по­несла пісню в народ.

13.1. Вивчити напам’ять пісню П. Чубинського «Ще не вмерла України. ».

МОЛИТВА

Музика: Миколи Лисенка

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі i світла промінням

Світлом науки i знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний:

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому

Дай доброго світа!

Щастя дай, Боже, народу

I многая, многая літа!

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

МОЛИТВА – ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Боже Великий, Єдиний, Волі і світу промінням

Нам Україну храни. Ти її осіни.

Світлом науки і знання Молимось, Боже Єдиний,

Читайте так же:  Картинки молитвы Николаю Угоднику

Нас, дітей, просвіти, Нам Україну храни,

В чистій любові до краю Всі свої ласки, щедроти

Ти нас, Боже, зрости. Ти на люд паш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю.

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

За основу Державного Гімну України було взято перший куплет та приспів вірша Павла Чубинського „Ще не вмерла Україна“ (1862 p.). У1863 р. композитор М. Вербицький написав до нього музику. Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.

У той час Україна ще не мала своєї державності. Павло Чубинський був членом організації „Стара громада“, куди входила національно свідома патріотична інтелігенція. На її зібранні вперше і прозвучала ця пісня. За неї автор був висланий царським урядом на 7 років до Архангельської губернії. У 1918 р. вона виконувалася вже як Державний Гімн Української Народної Республіки. У 1939 р. Карпатська Україна Як самостійна держава також визнала її своїм гімном. За радянських часів пісня „Ще не вмерла Україна“ була забороненою. Однак українці її пам’ятали і часто виконували таємно, з великою надією на відродження самостійності своєї держави. І такий час настав – Україна стала незалежною. З 1992 р. знову за національний пмн було взято пісню на слова П. Чубинського.

Павло Чубинський (1839-1884) – український фольклорист, етнограф, поет. Закінчив Петербурзький університет. Був висланий царським урядом за „українську діяльність“. Займався збиранням народних пісень, дум, дослідженням побуту, звичаїв і традицій українців. Був великим патріотом. Його ім’ям названа вулиця у м. Львові.

Михайло Вербицький (1815-1870) – один із перших професійних українських композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент. Автор симфоній, хорів, музики до оперет, п’єс. Його ім’ям також названа вулиця у м. Львові.

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

У своєму творі „Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

„Молитву” також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

МОЛИТВА

Боже великий, єдиний.

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осінети — освітити, зробити радісним.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини ? Відповідаючи, цитуй текст пі сні.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і „Молитвою” О. Кониського.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

1. Поясни, чому пісню О. Кониського „Молитва” називають духовним гімном українців.

Олександр Кониський. “Молитва”

МОЛИТВА

(Слова Олександра Кониського,
музика Миколи Лисенка)

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

За матеріалами: За матеріалами: О.М. Авраменко, Л.П. Шабельнилова. Українська література, підручник – 6 клас, стор. 34.

На відео: Молитву за Україну (Боже, великий єдиний, нам Україну храни), написану у 1885 році, (музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського) виконує Національний український народний хор ім. Г. Верьовки.

Дивіться також на “Малій Сторінці”:

Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам’ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою.

Музика – це натхнення, це світ мистецтва і кохання.

Цікаві статті, музичні новини та відео збиратимемо у цьому розділі нашого сайту.

Читайте так же:  Молитвы на покрова

Літературний записник

У Шевченкових поезiях, написаних пiсля повернення iз заслання, все частiше звучать бiблiйнi мотиви, Кобзар звертається до переспiвiв iз Святого Письма, зокрема до бiблiйноi iсторii, наслiдування бiблiйних пророцтв. Так з’являється «Подражанiє 11 псалму», «Подражанiє Iєзекiiлю. Глава 198243, «Оси глава XIV подражанiє». Прочитання цих творiв дає розумiння того, що Бiблiя входить у поезii Кобзаря не просто як данина традицii, а як намагання донести пам’ятку християнськоi культури до свiдомостi рiдного народу, до того ж його рiдною мовою, осмислити шлях украiнцiв у свiтi крiзь призму вiчноi символiки. Слова з «Молитви» Тараса Шевченка «Менi ж, мiй Боже, на землi надай любов, сердечний рай! I бiльш нiчого не давай!» могли б стати епiграфом до всiєi його творчостi. Адже саме в молитвi людина виражає своi сокровеннi мрii та бажання. Найзаповiтнiше в Шевченка збiгалося з основною заповiддю Iсуса Христа

Ї заповiддю любовi. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилi вiку. Надзвичайно мало було єдностi та згоди мiж нашими людьми за часiв Шевченка, бо кожний тягнув у свiй бiк, як йому вигiднiше й кориснiше, як наслiдок такого стану народ нiс важке ярмо неволi й терпiв страшне лихо. Думаючи про волю украiнського народу, мусив також донести до нього iдею єдностi й згоди, пробудити силу в тих, хто прагне добра, правди, чистоти, щироi дружби. А всiм нам вкупi на землi Єдиномислiє подай I братолюбiє пошли. Велику потребу єднання й взаєморозумiння на Aрунтi загальнолюдських цiнностей Тарас бачив i розумiв надзвичайно гостро, бо коли тiльки в iсторii нашого народу хоч на хвилину зблисне можливiсть волi, то вiдразу з’являлися сотнi отаманiв, якi задля особистоi користi тягнули за собою заслiплених iхнiм обманом людей. Замiсть одностайно стати проти поневолювачiв, вони боролися самi з собою й у цiй боротьбi брат проти брата втрачали все. «Царям, всесвiтнiм шинкарям, iхнiм дукачам i талярам» Шевченко протиставляє робочi голови, невтомнi руки, бо ж тiльки вони в силi врятувати «окрадену землю».

Поряд iз молитвою ще бiльш потужний голос у творчостi Кобзаря має пророцтво. Ця тема досить виразно втiлена в образах Перебендi, Волоха, бiблiйних

Ї Iєремii, Давида, Iєзекiiля, Христа, Iсаi. Провiдний мотив поезii «Iсая. Глава 358243 Ї це прозрiння незрячих, визволення довготерпеливих, покара злодiiв за iх нечестивi вчинки. Надзвичайно художньою силою й виразнiстю у творi вiдзначаються образи «ниви неполитоi», «дебрi-пустинi», «зцiлющоi води», «шляхiв святих» i, як кiнцева мета довгоi путi, Ї «веселii села». Двома нарiжними каменями визволення, пробудження є правда й слово: Тодi, як, господи, святая На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячi прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнуть. Нiмим отверзуться уста; Прорветься слово, як вода… Орiєнтацiя на народне прозрiння, вiдродження нацii Ї один iз напрямiв розвитку романтичноi духовностi В цiлому. Шевченко для Украiни Ї не просто народний поет, шкiльний митець, якого доля обдарувала талантами. Значення його слова для нас особливе. Тарас Шевченко Ї нацiональнiй пророк, апостол правди, заступник усiх знедолених, провидець.

Молитва українська література

ДАВНЯЯ УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

ТРЕБОВАНИЯ УЧЕБНОЙ ПРОГРАММЫ

«Слово о полку Игореве». Григорий Сковорода. «Всякому городу – обычай и права», «Пчела и Шершень». Полемическая литература. Иван Вышенский.

Литература в современном понимании слова зарождается с возникновением письма. Но и здесь у ученых нет единодушия. До недавнего времени в украинской науке доминировала мысль, что письменность появилась вместе с введением христианства в Киевской Руси.

Однако в последнее время ученые все больше склоняются к мысли, что оригинальное письмо существовало у восточных славян задолго до 988 г. Они ссылаются на свидетельства черноризца Храбра, который повествует, что перед изобретением 38-буквенного алфавита, разработанного в середине IX ст. південнослов’янськими просвітниками Кириллом и Мефодием, на наших землях пользовались своим алфавитом. Так, во время путешествия в хазар около 860 г. Кирилл нашел в Херсонесе «Евангелие и Псалтырь, написанные русскими письменами (которые он назвал «чертами и різами»), и мужчину, что говорил той «беседой», и, разговаривая с ним, от него научился славянского письма и языка. Историки свидетельствуют, что именно в эти времена русский князь Аскольд, который правил тогда в Киеве, создал первый в истории нашей литературы летопись, в котором последовательно, по годах, излагались события прошлого. Ученые условно называют это произведение «Летописью Аскольда».

Духовные корни украинской культуры, в том числе и литературы, достигают глубокой давности. Новейшие исследования археологов и этнографов (например, мифа «Заря, ключи, роса и мед») дают основания утверждать о существовании устных форм литературного творчества еще в трипольские времена.

Первые образцы литературы суток Владимира не были оригинальными, то есть писатели их не творили, а переводили с других языков, чаще всего с болгарской и греческой. Это объяснялось тем, что литература с принятием христианства в основном была церковной, а религиозные книги на востоке Европы и в Малой Азии писались именно этими языками.

Огляд біблійних образів, мотивів в українській літературі

Огляд біблійних образів, мотивів в українській літературі

Світова культура у всі часи постійно зверталася і звертається до християнських текстів, намагаючись з їх допомогою глибше зрозуміти людину, світ її думок, суперечливу сутність буття. Біблійний матеріал у різних формах його вияву активно використовується композиторами, скульпторами, художниками і письменниками. Вважаю доцільним саме на огляді біблійних мотивів, сюжетів, образів у літературі зосередити нашу увагу. Спробуємо закцентувати на тому, як автори використовували біблійний матеріал у своїх творах від найдавніших часів до сьогодення.

Велетенською енциклопедією подій у Київській Русі до кін. Xlll ст. постає Літопис Руський, а зокрема найдавніше літописне зведення “Повість врем’яних літ” (1039 – 1118 рр.). Цей літопис – один із перших філософських творів, де подано роздуми про світ і життя, витримані в дусі християнської ідеології. Саме там знаходимо твір “Повчання дітям”В.Мономаха, де автор розкриває зміст моральних принципів виховання, закладених у Біблії. Дидактична частина “Повчання” має релігійно – моралістичний характер. Є. Маланюк, даючи оцінку творові, зазначив:» особа автора з’являється нам тут… християнським гуманістом. Та проблема, що з нею змагався князь Володимир – вартість людського життя у зв’язку з заповіддю “не убий” – радикально розв’язана його правнуком Володимиром Мономахом. Він зазначає: «Винний чи невинний – не вбивайте: не губіть душі людини».

Читайте так же:  Православная молитва за мужа

Цей християнський гуманізм з’явився у нашій літературі на початку XII ст. і був проголошений останнім представником варязької династії в Київській Державі Середньовіччя[12].

Відгомін “Повчання дітям” знаходимо у XX ст. у “Заповіті” Патріарха Й. Сліпого, а саме вислів, запозичений у Володимира Мономаха, “сидячи на санях”, Патріарх вживає 6 разів. Це свідчить про тяглість традиції у нашій літературі: давня література живить сучасне письменство.

Визначною пам’яткою оригінальної літератури XII – XIII ст. був “Києво – Печерський патерик- це перша збірка агіографічних оповідань у давній українській літературі, написаний з метою утвердити київську релігійно – містичну традицію як духовне осердя українства. Пам’ятка житійної літератури вплинула на становлення духовної поезії, мала цілу низку видань у XIX ст., зокрема перевидана минулоріч у Львові (вид-во “Свічадо”). М. Грушевський назвав Патерик “золотою книгою” українського письменного люду. Про цей період життя в Україні Михайло Костомаров говорив: “держалась закону Божого і всякий, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не моляться Богу”[10].

Вийшовши з колиски Володимирового хрещення, вся давня література носить християнський характер, переповнена інтерпретацією біблійних образів, тем, сюжетів. Це дає підстави стверджувати, що релігійність як світогляд – це наша праоснова, це фундамент духовного розвитку, з якого починається українське поетичне слово. З прийняттям Христової віри культ її ширився дуже активно, відповідно впливаючи на всі сфери духовного життя. Писане слово сприяло творенню цього культу. У кожну історичну епоху це відбувалося по – різному.

Літературний процес XVII ст. розвивався за своїми суспільними, політичними та художньо – естетичними законами. Релігійна література у цьому періоді відігравала значну роль у поступі народу. Вона, за словами проф. Т. Салиги, “вибудовувала людину, очищала її душу, оздоровлювала її мораль, загартовувала духовну плоть”[17]. Релігійна лірика найбільше представлена віршами різдвяного та великоднього циклів. Їх авторами були Дмитро Туптало, Кирило Транквіліон – Ставровецький, Памво Беринда та ін. Лірика різдвяного циклу співзвучна зі сценами вертепу. Багатою є поезія великодньої тематики. Через твори Іоаникія Галятовського зокрема (“Ключ розуміння”) яскраво звучать мотиви, присвячені Богородиці. До цього періоду належить відомий сьогодні твір “І зійшла зоря вечоровая, над Почаєвом стала” (1742 р.) надрук. в Почаєві) – один з найпопулярніших творів про Почаївську ікону Богородиці. Бароковий текст насамперед релігійний, з присутністю Бога. Представником цього періоду є Іван Величковський. Усій цій поезії, як пише дослідник давньої літератури В. Крекотень, властива яскрава, барокового характеру поетика[11] ,а це стане школою для наступних літературних поколінь.

Яскравою постаттю у XVIIIст. в українській літературі став Г.Сковорода. Уся творчість просякнута біблійним образами , бо виросла з кореня, яким було Святе Письмо. Василь Войтович зазначає: «Твердо переконаний, що у земному світі всюди невидимо для земних очей присутній Дух, який уособлював Бога, Сковорода саме йому віддав першість, вищість і проводирство»[3].Його богословське трактування біблійних образів, тем, мотивів особливе, позначене непересічною особистістю. Процесом наближення людини до Бога філософ вважає самопізнання. І результатом цього має стати преображення людини, саме у цьому Г. Сковорода бачив сенс людського життя і викладав це у своїх філософських трактатах. Як зазначає Віра Сулима: «Григорій Савич Сковорода був посланий Богом на зруйновану, політично, економічно і духовно поневолену Україну, аби власним життям ствердити невмирущість вчення Христа, розсіяти поміж окрадених людей зерна істини і знання»[19]. «Світ, природа для Сковороди – в Бозі. Також і буття людини – в Бозі. Усе наше пізнання є, по суті, Богопізнання. Час життя і все інше знаходиться в Бозі»[23].

Сковорода наголошує на очищенні серця «Треба, щоб серце стало доброю нивою і прийняло в себе зерна вічності. А зерна вічності – це слова Божі, написані перстом Божим на серці. Тоді відбувається богословське створення чоловіка – друге народження людини»[20].

Пізнання Біблії, за Сковородою, є шляхом до самопізнання. А самопізнання допомагає осягнути щастя і душевний мир. Біблія була наріжним каменем його морального світогляду. «Шануйте Біблію, при розгляді потреб її. Вона є аптека, набута божою премдрістю, для лікування душевного миру.» (с.265). Отже, для мислителя на рівні з Богом стоїть людина в істинному вимірі, «але ж бо істина людина і Бог є одне й те ж» (с.78/Пізнай…). Ці слова є актуальними сьогодні для нас, бо і нам важливо пізнати в собі людину. Блаженної пам’яті Папа Римський Іван-Павло II був обізнаний з творчістю Г. Сковороди і вважав, що «Тільки людина, глибоко просякнута християнським духом, могла мати таке натхнення»(сл.)

Біблійні мотиви після Г.С.Сковороди продовжив у літературі Т.Г.Шевченко

Творчість Кобзаря до сьогодні є об’єктом вивчення не лише з точки зору релігії, а й культури загалом. Питання Шевченкового ставлення до Біблії висвітлювали українські шевченкознавці не раз. Аналізуючи і переосмислюючи життя поета, його творчість, дослідники намагалися пояснити релігійне мислення та світогляд письменника.

Ще у 1936 р. Н. Гнатишак проілюстрував погляди Т. Шевченка на релігію з допомогою статистики[4].

Християнські поняття та уявлення у творах Т. Шевченка

Видео (кликните для воспроизведения).

Статистичні підрахунки

Усіх віршованих творів у “Кобзарі”

Кількість поем, в основі яких лежить біблійний сюжет

Молитва українська література
Оценка 5 проголосовавших: 1

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here