Кониський олександр молитва за україну

Полное описание: Кониський олександр молитва за україну - в детальных подробностях для наших читателей.

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

“Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”.
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

“Щастя дай, Боже, народу. ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва”

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

У своєму творі „Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

„Молитву” також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

МОЛИТВА

Боже великий, єдиний.

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осінети — освітити, зробити радісним.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини ? Відповідаючи, цитуй текст пі сні.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і „Молитвою” О. Кониського.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

1. Поясни, чому пісню О. Кониського „Молитва” називають духовним гімном українців.

Презентація. “Духовний гімн українського народу Олександр Кониський «Молитва за Україну»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Літературне читання 4 – А клас 27.04.2019року Дзядович Лариса Володимирівна

Читайте так же:  Молитва Блаженной Ксении Петербургской о семейном благополучии

Дихальні вправи «свічка» «Повітряна кулька» «Гарячий чай»

Читай швидко Боже незвичайну Україна Богом світлом дорога великий єдиний спинись незрадливо нетлінна останню дзвони молю великий промінням знання храни волі світу молимось щедроти

Розєднай і прочитай Завіконцемкалина. тихаказкабабусі, ніжнапісняматусі. дужірукиутата, підтополямихата, підвербоюкриниця, вчистімполіпшениця. (П. Бондарчук)

Превірка домашнього завдання — Прочитайте, які вислови про Україну ви дібрали вдома.

Розєднай і прочитай МОЛИТВАЗАУКРАЇНУ

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Боже на небі, линуть до тебе наші простенькі дитячі слова. Ми твої діти, ми — твої квіти, ми — України надія жива. Боже, для нас збережи Україну, Боже, для неї ти нас збережи. Сповнені віри, просимо щиро ласки для нас у Святого Отця, щоб серце добре, мужнє й хоробре, вірне Вкраїні було до кінця. Благослови нас, Пречистая Мати, життя, науку пізнавати, охоту мати до роботи і гарними дітьми зростати. Слава тобі, Україно, невмируща слава! Да святиться твоя воля і твоя держава.

Домашнє завдання Намалювати ілюстрації до молитви (за бажанням) 2. Принести читанку Савченко І частину .

27.03.2017. Тема: Духовний гімн українського народу Олександр Кониський «Молитва за Україну». Мета: Ознайомити учнів із «Молитвою за Україну»; допомогти усвідомити важливе значення музичного твору — молитви, що стала духовним гімном українського народу; розвивати мовлення дітей. їх кругозір; виховувати патріотизм, моральні та духовні якості особистості..

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

© 2017-2019 Видавець: Проект «Всеосвіта»

Адреса для листування: 04080, м.Київ, вул., Кирилівська, будинок 82, офіс 256

Всеосвіта є офіційно зареєстрованим ЗМІ (свідоцтво про реєстрацію ЗМІ
№КВ 23246-13086Р від 19.04.2018р., що видано Міністерством юстиції України)

Правовласник товарного знака ВСЕОСВІТА: ТОВ «Всеосвіта» (Свідоцтво № 248720) Видано відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Від 10 жовтня 2018 року.

Всі матеріали, розміщені на сайті, створені авторами або розміщені користувачами, публікуються виключно з метою ознайомлення. Авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Часткове або повне копіювання матеріалів без письмового дозволу адміністрації сайту заборонено!

Молитва Олександра Кониського

директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

“Можна любити Україну так, як її любив Кониський, але більш, як він, — любити не можна”, — говорили про відомого українського письменника, педагога й громадського діяча другої половини ХІХ століття Олександра Яковича Кониського його сучасники. Увесь свій вік він боронив інтереси українства, не йдучи на жодні компроміси, “будив сонних і письмом і словом”, горів любов’ю до України і цим вогнем запалював серця своїх численних духовних вихованців. За цим вогнем любові стояли реальні справи, а далекоглядність Кониського, його талант бачити перспективу і віра в те, що Україна своє осягне, вражають і сьогодні. Навіть свій найвідоміший твір, духовний гімн “Молитва за Україну”, що від 1885 року звучить в українських храмах, написав для дитячого хору. Він щиро вірив, що зі словами його молитви “Боже Великий, єдиний, Русь-Україну храни…” зростатимуть громадяни майбутньої незалежної держави. У серпні цього року виповнюється 180 років від його Дня народження.

Олександр Кониський народився на Чернігівщині. Рано лишившися без батька, перші уроки грамоти отримав від матері й діда. Пізніше його відвезли до “Сирітського дому” в Чернігові. Там в 11 років почав писати вірші рідною мовою, за що його, першого учня, відрахували з місцевої гімназії. Не вдалося закінчити й Ніжинський ліцей: бідність і недуга очей змусили полишити навчання. Проте це не завадило Кониському проявити свій природний талант у літературі й громадських справах. На життя заробляв адвокатською практикою, склавши екстерном університетські іспити.

Друга половина ХІХ століття увійшла в історію українського руху насамперед активною культурно-просвітньою діяльністю Громад, одним із лідерів яких був О. Я. Кониський. 1859 р., перебуваючи на судовій службі в Полтаві, став фундатором українських недільних шкіл і громадських бібліотек, автором перших підручників — “Українських прописів” та “Арихметики”. У цей же час гострив і своє публіцистичне перо, співпрацюючи з петербурзькою “Основою”. Пантелеймон Куліш, познайомившись у Полтаві з Олександром Кониським, застерігав: “Мусили його за руки держати, щоб з патріотизму не зашкодив собі, — і зашкодив таки”. За подвижницьку діяльність на ниві просвіти рідного народу та “українську пропаганду” 1863 р. його без суду заслали до Вологди, згодом ще далі — в Тотьму. Покарали не стільки за діяльність, скільки за переконання.

Кожен, хто бував у господі О. Кониського, згадував його унікальну книгозбірню. Завсідник цього “клубу” Михайло Грушевський відзначав: “Великим атракціоном була його бібліотека, зложена головно з українських видань… але на шафах, де вона містилась, причіплені були папірці з написами, що книжки можна читати… але додому вони не позичалися нікому”. Напис “книг з дому не даю” запам’ятався і Сергію Єфремову. Свою унікальну бібліотеку Олександр Кониський зберігав для нащадків.

Прагнучи об’єднати всі українські сили, О.Кониський ініціював створення Загальноукраїнської організації (1897), від якої пішли численні політичні партії початку ХХ ст. Його справедливо називають одним із найактивніших і найпослідовніших речників ідеї Української академії наук. Він був не лише одним із фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові (1873) та ініціатором перетворення його на Наукове товариство імені Шевченка (1892), а й стратегом цієї першої національної наукової інституції, послідовно обстоюючи думку про створення на базі НТШ Української академії наук. Для нього НТШ було “завжди незвичайно миле, як доброму батьковому серцю найлюбіший син”.

Читайте так же:  Молитва на очищение ауры

Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини, патріот соборної України, Олександр Якович після Емського указу 1876 р., що поставив поза законом українське слово, книжку та українство взагалі, активно переносить свою діяльність у Галичину, називаючи її “літературною Січчю”. Поруч із Володимиром Антоновичем, Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком став ідейним натхненником, “моральним батьком” політики українсько-польського порозуміння. Результатом досягнутої угоди була перша на українських землях кафедра історії України, заснована у Львівському університеті. Саме заходами О. Кониського 1894 р. професором цієї кафедри було затверджено 28-річного випускника Київського університету, його похресника в громадських справах Михайла Грушевського. В одному з листів до приятеля з Кубані він із гордістю писав: “І кафедра, і професор — цілком наші діти!”

Олександра Кониського по праву вважають засновником шевченкознавства. Важко заперечити той факт, що статус націо­нального генія Тарас Шевченко отримав саме заходами Кониського. Реорганізуючи Товариство імені Шевченка як наукове, першочерговим завданням вважав написання життєпису того, чиє ім’я носить Товариство. Виконувати власну настанову випало самому. Він став автором найповнішої на кінець ХІХ ст. біографії Т. Шевченка, яку Іван Франко назвав найкращим пам’ятником і Шевченкові, і самому авторові. Поклав цим початок шевченкознавства. Мріяв видати щоденник і листи Кобзаря, зібравши найповнішу на кінець ХІХ ст. збірку кореспонденцій поета. Розшукував невидані автографи його творів, видрукував і “Пробу улаштовання хронології до творів Тараса Шевченка” з посвятою своєму духовному учневі М. Грушевському. Незавершені проекти продовжили його вихованці й сподвижники. О. Кониський — автор численних оповідань і публіцистичних праць, які за умов царської цензури підписував псевдонімами чи криптонімами, яких мав понад сотню, а серед них улюблений — “Верниволя”.

Сутність усіх величних справ, до яких був причетний Олександр Кониський, актуальна і на початку ХХІ ст. У своїх щоденникових нотатках під назвою “Думки й помітки” 29 грудня 1883 р. це кредо він визначив так: “Всю вину… звертають у нас на політичний наш устрій і кажуть: “Вигоїти сей недуг може лишень Конституція”. Навряд чи так воно! Корінь лиха, неморальности лежить в природі тих людей: лихі добутки його можна зменшити лишень добрим моральним вихованням, а сего то у нас і Біг-ма, і ніяка Конституція не дасть його”.

На могилі Олександра Кониського на Байковому кладовищі стоїть стилізований козацький хрест, до якого приходять помолитися за Україну та пом’янути її славного сина.

Молитва за Україну

Кожну неділю в нашому храмі наприкінці Літургії співається церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Пропонуємо вам ознайомитись з історією цього урочистого музичного твору, який називається «Молитва за Україну».

Цікаво, що Архиєрейський собор УПЦ КП від 21 жовтня 2010 року у пункті 5 прийняв рішення, яке доповнює цей текст. Ось як він виглядає
” Враховуючи традицію виконання «Молитви за Україну» (текст О. Кониського, музика М. Лисенка) у храмах після богослужіння та вважаючи слушним зауваження, що у існуючих варіантах тексту цього твору відсутнє жодне згадування Святої Тройці, Її Божественних Осіб чи Господа нашого Ісуса Христа, що не характерне для православних молитов, звернених до Бога, замінити під час виконання у храмах УПЦ Київського Патріархату «Молитви за Україну» слова «Світлом науки і знання…» на слова «Світлом Христової правди…». У такому варіанті «Молитва за Україну» вже багато років виконується у деяких київських храмах і цілком сприйнята віруючим народом”..

Кониський олександр молитва за україну

Текст песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни.
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до краю
Ти її осіни.
Дай, волю,
Дай доброго світа
Щастя – дай Боже народу
І многая, многая, літа.

Перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Единый,
Нам Украину храни.
Свободы и мира лучами
Ты ее осени.
Светом науки и знания
Ты ее просвещения,
В чистой любви к краю
Ты ее осени.
Дай волю,
Дай доброго света
Счастье – дай Бог народа
И многая, многая, лета.

Посмотреть популярные тексты песен и переводы Микола Лисенко, Олександр Кониський:

  • Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Ещё песни этого исполнителя: Микола Лисенко, Олександр Кониський (все тексты песен и переводы)

Не знаете кто поет песню Молитва за Україну? Ответ прост, это Микола Лисенко, Олександр Кониський. Найти слова к музыке, текст песни и иногда даже аккорды здесь не сложно, обычно чтобы найти песню по словам, нужно ввести в поиске пару слов из песни и нажать кнопку поиск. Можете теперь использовать текст и слова этой песни в караоке или просто подпевать, включив свой mp3 плеер. Не нужно пытатся перевести песню на русский или английский язык, перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну уже есть на текстпесни2.ру, а скачать текст песни т.е lyrics можно выделив его мышкой.
Просмотров за все время у Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну: [144]

Боже Великий Єдиний – Духовний гімн України

Національний український народний хор ім. Г. Верьовки
Молитва за Україну (Боже, великий єдиний, нам Україну храни), написана в 1885 році, музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського.

“Bozhe velykyi, yedynyi” (Ukrainian: Боже великий, єдиний, or “Prayer for Ukraine”) is the main nominee for the spiritual anthem of Ukraine. There are several versions of the lyrics written by Oleksandr Konysky, although the main idea and rhyme does not change. Mykola Lysenko, a great Ukrainian composer, created music to accompany the text(wiki. )

Читайте так же:  Картинки к слову молитва

Национальный украинский народный хор им. Веревки.Духовный гимн Украины (Молитва за Украину), написанный в 1885 году,слова Александра Кониского, музыка Николая Лысенко.

Українські церкви. Ukrainian Church

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Oh Lord, Almighty and Only
for us our Ukraine, please, keep
by freedom’s and the rays of light
you set her in light.
By light of science and knowledge
keep us, your children, enlightened.
the pure love to the land
you, oh Lord, please, instill.
We pray, oh Lord and the Only,
for us our Ukraine, please, keep.
all of your presents and generosity,
you turn to people of ours.
Give them the freedom, give them good fate,
give them good light, and the happiness,
give, oh Lord, people
many and many years.

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

“Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Видео (кликните для воспроизведения).

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”.
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

“Щастя дай, Боже, народу. ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва”

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Олександр Кониський: “Кожний день життя – для України”

20 серпня 2014
Ганна Черкаська

“Кожний день життя – для України”, – так жив Олександр Кониський – засновник шевченкознавства, український перекладач, письменник, кандидат права.

Він народився 18 серпня 1836 р. у с. Переходівка на Чернігівщині. Дворянин (герб Одровонж), п равнук брата у других архиєпископа Георгія Кониського.

Олександр Кониський – автор пісні “Боже, великий єдиний”, музика – М. Лисенка.

Він написав життєпис Т. Шевченка, 2 томи поезій, більше 50 повістей.

Автор шкільних (українських) підручників “Українські прописи” (1862), “Арифметика, або щотниця” (1863), “Граматка або перша читанка задля початку вченья” (1882).

Олександр Кониський організатор недільних шкіл на Полтавщині, Катеринославщині; заснував у Києві видавництво “Вік”, яке за 15 років існування опублікувало понад 100 книг українською мовою.

Кониський був одним із фундаторів Літературного Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873).

Він заповів 10 тисяч карб. Львівському Товариству ім. Т. Шевченка.

У поемі “Проповідь на горі” Олександр Кониський писав:

Блажен, хто на громаду звик робить,
Хто брата темного навчає,
Хто в хату вбогу вносить світ.

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

У своєму творі „Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

„Молитву” також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

МОЛИТВА

Боже великий, єдиний.

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осінети — освітити, зробити радісним.

Читайте так же:  Молитва православная от проклятия

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини ? Відповідаючи, цитуй текст пі сні.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і „Молитвою” О. Кониського.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

1. Поясни, чому пісню О. Кониського „Молитва” називають духовним гімном українців.

Молитва Олександра Кониського

директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

“Можна любити Україну так, як її любив Кониський, але більш, як він, — любити не можна”, — говорили про відомого українського письменника, педагога й громадського діяча другої половини ХІХ століття Олександра Яковича Кониського його сучасники. Увесь свій вік він боронив інтереси українства, не йдучи на жодні компроміси, “будив сонних і письмом і словом”, горів любов’ю до України і цим вогнем запалював серця своїх численних духовних вихованців. За цим вогнем любові стояли реальні справи, а далекоглядність Кониського, його талант бачити перспективу і віра в те, що Україна своє осягне, вражають і сьогодні. Навіть свій найвідоміший твір, духовний гімн “Молитва за Україну”, що від 1885 року звучить в українських храмах, написав для дитячого хору. Він щиро вірив, що зі словами його молитви “Боже Великий, єдиний, Русь-Україну храни…” зростатимуть громадяни майбутньої незалежної держави. У серпні цього року виповнюється 180 років від його Дня народження.

Олександр Кониський народився на Чернігівщині. Рано лишившися без батька, перші уроки грамоти отримав від матері й діда. Пізніше його відвезли до “Сирітського дому” в Чернігові. Там в 11 років почав писати вірші рідною мовою, за що його, першого учня, відрахували з місцевої гімназії. Не вдалося закінчити й Ніжинський ліцей: бідність і недуга очей змусили полишити навчання. Проте це не завадило Кониському проявити свій природний талант у літературі й громадських справах. На життя заробляв адвокатською практикою, склавши екстерном університетські іспити.

Друга половина ХІХ століття увійшла в історію українського руху насамперед активною культурно-просвітньою діяльністю Громад, одним із лідерів яких був О. Я. Кониський. 1859 р., перебуваючи на судовій службі в Полтаві, став фундатором українських недільних шкіл і громадських бібліотек, автором перших підручників — “Українських прописів” та “Арихметики”. У цей же час гострив і своє публіцистичне перо, співпрацюючи з петербурзькою “Основою”. Пантелеймон Куліш, познайомившись у Полтаві з Олександром Кониським, застерігав: “Мусили його за руки держати, щоб з патріотизму не зашкодив собі, — і зашкодив таки”. За подвижницьку діяльність на ниві просвіти рідного народу та “українську пропаганду” 1863 р. його без суду заслали до Вологди, згодом ще далі — в Тотьму. Покарали не стільки за діяльність, скільки за переконання.

Кожен, хто бував у господі О. Кониського, згадував його унікальну книгозбірню. Завсідник цього “клубу” Михайло Грушевський відзначав: “Великим атракціоном була його бібліотека, зложена головно з українських видань… але на шафах, де вона містилась, причіплені були папірці з написами, що книжки можна читати… але додому вони не позичалися нікому”. Напис “книг з дому не даю” запам’ятався і Сергію Єфремову. Свою унікальну бібліотеку Олександр Кониський зберігав для нащадків.

Прагнучи об’єднати всі українські сили, О.Кониський ініціював створення Загальноукраїнської організації (1897), від якої пішли численні політичні партії початку ХХ ст. Його справедливо називають одним із найактивніших і найпослідовніших речників ідеї Української академії наук. Він був не лише одним із фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові (1873) та ініціатором перетворення його на Наукове товариство імені Шевченка (1892), а й стратегом цієї першої національної наукової інституції, послідовно обстоюючи думку про створення на базі НТШ Української академії наук. Для нього НТШ було “завжди незвичайно миле, як доброму батьковому серцю найлюбіший син”.

Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини, патріот соборної України, Олександр Якович після Емського указу 1876 р., що поставив поза законом українське слово, книжку та українство взагалі, активно переносить свою діяльність у Галичину, називаючи її “літературною Січчю”. Поруч із Володимиром Антоновичем, Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком став ідейним натхненником, “моральним батьком” політики українсько-польського порозуміння. Результатом досягнутої угоди була перша на українських землях кафедра історії України, заснована у Львівському університеті. Саме заходами О. Кониського 1894 р. професором цієї кафедри було затверджено 28-річного випускника Київського університету, його похресника в громадських справах Михайла Грушевського. В одному з листів до приятеля з Кубані він із гордістю писав: “І кафедра, і професор — цілком наші діти!”

Читайте так же:  Поставить 3 Свечи за врагов и какие молитвы

Олександра Кониського по праву вважають засновником шевченкознавства. Важко заперечити той факт, що статус націо­нального генія Тарас Шевченко отримав саме заходами Кониського. Реорганізуючи Товариство імені Шевченка як наукове, першочерговим завданням вважав написання життєпису того, чиє ім’я носить Товариство. Виконувати власну настанову випало самому. Він став автором найповнішої на кінець ХІХ ст. біографії Т. Шевченка, яку Іван Франко назвав найкращим пам’ятником і Шевченкові, і самому авторові. Поклав цим початок шевченкознавства. Мріяв видати щоденник і листи Кобзаря, зібравши найповнішу на кінець ХІХ ст. збірку кореспонденцій поета. Розшукував невидані автографи його творів, видрукував і “Пробу улаштовання хронології до творів Тараса Шевченка” з посвятою своєму духовному учневі М. Грушевському. Незавершені проекти продовжили його вихованці й сподвижники. О. Кониський — автор численних оповідань і публіцистичних праць, які за умов царської цензури підписував псевдонімами чи криптонімами, яких мав понад сотню, а серед них улюблений — “Верниволя”.

Сутність усіх величних справ, до яких був причетний Олександр Кониський, актуальна і на початку ХХІ ст. У своїх щоденникових нотатках під назвою “Думки й помітки” 29 грудня 1883 р. це кредо він визначив так: “Всю вину… звертають у нас на політичний наш устрій і кажуть: “Вигоїти сей недуг може лишень Конституція”. Навряд чи так воно! Корінь лиха, неморальности лежить в природі тих людей: лихі добутки його можна зменшити лишень добрим моральним вихованням, а сего то у нас і Біг-ма, і ніяка Конституція не дасть його”.

На могилі Олександра Кониського на Байковому кладовищі стоїть стилізований козацький хрест, до якого приходять помолитися за Україну та пом’янути її славного сина.

Презентація. “Духовний гімн українського народу Олександр Кониський «Молитва за Україну»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Літературне читання 4 – А клас 27.04.2019року Дзядович Лариса Володимирівна

Дихальні вправи «свічка» «Повітряна кулька» «Гарячий чай»

Читай швидко Боже незвичайну Україна Богом світлом дорога великий єдиний спинись незрадливо нетлінна останню дзвони молю великий промінням знання храни волі світу молимось щедроти

Розєднай і прочитай Завіконцемкалина. тихаказкабабусі, ніжнапісняматусі. дужірукиутата, підтополямихата, підвербоюкриниця, вчистімполіпшениця. (П. Бондарчук)

Превірка домашнього завдання — Прочитайте, які вислови про Україну ви дібрали вдома.

Розєднай і прочитай МОЛИТВАЗАУКРАЇНУ

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Боже на небі, линуть до тебе наші простенькі дитячі слова. Ми твої діти, ми — твої квіти, ми — України надія жива. Боже, для нас збережи Україну, Боже, для неї ти нас збережи. Сповнені віри, просимо щиро ласки для нас у Святого Отця, щоб серце добре, мужнє й хоробре, вірне Вкраїні було до кінця. Благослови нас, Пречистая Мати, життя, науку пізнавати, охоту мати до роботи і гарними дітьми зростати. Слава тобі, Україно, невмируща слава! Да святиться твоя воля і твоя держава.

Домашнє завдання Намалювати ілюстрації до молитви (за бажанням) 2. Принести читанку Савченко І частину .

27.03.2017. Тема: Духовний гімн українського народу Олександр Кониський «Молитва за Україну». Мета: Ознайомити учнів із «Молитвою за Україну»; допомогти усвідомити важливе значення музичного твору — молитви, що стала духовним гімном українського народу; розвивати мовлення дітей. їх кругозір; виховувати патріотизм, моральні та духовні якості особистості..

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

© 2017-2019 Видавець: Проект «Всеосвіта»

Адреса для листування: 04080, м.Київ, вул., Кирилівська, будинок 82, офіс 256

Всеосвіта є офіційно зареєстрованим ЗМІ (свідоцтво про реєстрацію ЗМІ
№КВ 23246-13086Р від 19.04.2018р., що видано Міністерством юстиції України)

Правовласник товарного знака ВСЕОСВІТА: ТОВ «Всеосвіта» (Свідоцтво № 248720) Видано відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Від 10 жовтня 2018 року.

Видео (кликните для воспроизведения).

Всі матеріали, розміщені на сайті, створені авторами або розміщені користувачами, публікуються виключно з метою ознайомлення. Авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Часткове або повне копіювання матеріалів без письмового дозволу адміністрації сайту заборонено!

Кониський олександр молитва за україну
Оценка 5 проголосовавших: 1

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here